Індія. Пушкар

 Діставшись поселення Пушкар нічним автобусом з Джайсалмера, ми одразу ж попрямували до священного озера, де для нас провели ритуал та біля якого ми провели повні два дні, смакувавши спокоєм та безмежним колоритом даного місця...

  Мапа нашої подорожі Індією...

  Перед тим як знайти гестхаус для ночівлі ми обійшли навколо всього озера, придивляючись де було б найкраще зупинитись, щоб прожити ці два дні максимально близько  біля озера...

  І ми таке місце знайшли... 

  Наша кімната знаходилась одразу поруч з кафе-терасою, з якої відкривався фантастичний вид на озеро в оточені гір...  Поселившись, ми одразу замовили  там масала чай...

  Види з нашого гестхаусу були настільки крутими, що ми досить багато часу провели просто в спогляданні краєвиду... 

  Пушкар це по справжньому легендарне місто... Легенда розповідає про верховного бога Брахму, який спустився з небес на землю та досягнувши території нинішнього Пушкара і увійшовши у ліс повний різних дерев та звірів, залишився тут на тисячу років, після чого він кинув на землю лотос, від якого земля здригнулася до глибини душі, та на цьому місці утворилось озеро... 

  Боги були приголомшені, та не знаючи що спричинило струс землі, пішли шукати Брахму... Однак, діставшись лісу вони не змогли побачити його... Тоді боги поринули у медитацію, для того щоб побачити Брахму, та через деякий час  Брахма став видимим для них... Побачивши нарешті Бога-творця, вони розповіли йому про тривоги, спричинені тим що він випустив із рук лотос, та запитали про причину цього... Брахма відповів, що демон який забирав життя дітей, чекав у лісі щоб убити богів, але він спричинив його знищення впустивши пушкар, що зі санскриту означає  синій лотос...

  Для індуїстів Пушкар являється освяченим святим місцем, що надає релігійні заслуги, а також є одним з рідкісних місць де знаходиться храм присвячений Брахмі ...

  А як відомо, найбільш релігійні місця накопичують дуже сильну позитивну енергетику, яку відкрите серце та душа добре відчуває...

  Пушкар одне з  найдревніших міст Індії, зараз тут проживає лише близько 25 000 мешканців,   також його називають царем всіх місць для паломництва... За рік це невелике містечко приймає більше мільйона туристів, 95 відсотків з яких складають індійці....

  Відпочивши на мальовничій терасі нашого гестхаусу ми вийшли на прогулянку...

  В Пушкарі безліч індуїських храмів, та в більшість з них прохід  не індуїстам заборонений... Та декути все ж ввійти можна...

  Найголовнішим являється храм Брахми, перед відвідинами якого речі треба залишати у охорони, також в храмі заборонено фотографувати... Вхід в храм...

  Після відвідин головного храму містечка ми продовжили прогулянку колоритними вуличками, вздовж яких продавалось безліч цікавих речей ...  

  Одним з найулюбленіших для нас напоїв в подорожі був традиційний індійський напій - лассі, зроблений на основі йогурта...

  Продають лассі охолодженим, зазвичай в глиняних одноразових стаканчиках... 

  На обід ми скуштували раджастанське тхалі...

  Також, скуштували місцевого морозива, по смаку схожого на заморожене згущене молоко... 

  Найцікавішою ж частиною міста були Ґгати -  сходи що ведуть до озера та на яких проходять ритуали та омивання індуїстів... Навколо озера 52 ґгати...   

  Саме в таких місцях добре відчувається спокій...

 Захід сонця в Пушкарі був також фантастичним...

  

  Після заходу сонця ми знову пішли прогулятись ґгатами... 

  Наступного дня ми просто гуляли навколо озера, сиділи на Ґгатах, спостерігали за ритуалами  насолоджуючись атмосферою та спокоєм, в місці, яке наче за межами нашої звичної реальності... Саме за цим ми  приїхали в Пушкар, саме за це ми так любимо Індію... 

  

  Взявши на Ґгати медитаційну чашу, яку ми придбали минулого дня, я почав створювати вібрації, що утворювали приємне звучання...  

  Це зацікавило індійців, які почали збиратись навколо мене та цікавитись природою звучання чаші... 

 Вібрації чаші були дійсно приємними, та резонували з іншими людьми, які були дуже позитивно налаштовані... Тож мені було приємно поділитися цими вібраціями... 

  А ввечері, прогулюючись навколо озера ґгатами, ми побачили як живе індуїст-відлюдник під аркою мосту...

  А також відвідали  на останок вечірню пуджу, релігійний обряд молитви, пошани богам...

  Вранці наступного дня ми потягом вирушали в Удайпур, наступне місце нашої індійської пригоди...