Мальта. Острів Коміно

  Держава Мальта, як політичне об'єднання, охоплює весь мальтійський архіпелаг... Поряд з головном островом, який носить назву Мальта, та на якому розташована столиця Валлетта, також є ще декілька островів що належать державі... Найбільшими з них є острова Гоцо та Коміно... Від паромної переправи Cirkewwa, можна дістатись з острова Мальта до кожного з них...
  Мапа відвіданих місць...
  На острові Коміно з постійно проживаючих жителів зареєстровано тільки 4 людини... Цей острів знаходиться між густо заселенними островами Мальта та Гоцо. Через красу своїх бухт острів Коміно є чи найголовнішим туристичним напрямом... Дістатись острову можна на моторному човні, ціна квитка в один бік коштує 7 евро, а якщо брати квиток одразу туди і назад в межах одного дня, тоді ціна буде 13 евро. На острові є безкоштовний кемпінг, але приїздити треба зі своєю водою, джерел на острові нема...  
   На острові Коміно розташована так звана Блакитна лагуна... На кожному острові де ми були до цього, існує своя Блакитна лагуна, тож мальтійський архіпелаг не став виключенням...
   Але найгарнішими на острові Коміно є не Блакитна лагуна, а мальовничі бухти розташовані трохи далі... Цікаво, що до них більшість туристів чомусь не доходить, залишаючись купатися в Блакитній лагуні... 

  Забравшись на скелястий відріг, з якого відкриваються види на лагуну, ми поснідали традиційними мальтійськими булочками  - пастіцці (листкова булочка з сиром рікотта)...  
  Між островами Мальта та Гоцо ходять великі пороми, які добре видно з Коміно... 

  Піднявши дрон ми побачили як острів виглядає з висоти...
















  Гуляючи вздовж скелястого узбережжя та взбираючись на його відроги, нам відкривалась краса острову з різних сторін...    






  В одній з бухт ми зупинились поплавати та пострибати зі скелі у воду...

  А на зворотному шляху ми зупинились поплавати в блакитній лагуні...  

 Спочатку ми планували залишитись на острові з ночівлею, для цього ми мали все необхідне... Та погана погода наступного дня, яка намічалася згідно прогнозу, змусила нас відмовитись від цього плану... Справа в тому, що на наступний день передавали сильні дощі та сильний вітер, а при такій погоді вибратись з острову Коміно могло не вдатись, так як човни в непогоду не курсують... Тож ми повернулись ввечері того ж дня  на острів Мальта...
 На ночівлю ми зупинились в готелі містечка St. Paul`s Bay, а наступного дня, як і обіцяв прогноз, розпочалась сильна злива... Ми були дуже задоволені що не залишились в кемпінгу на острові...
  Блище до обіду дощ трохи вщух та ми вирішили вийти з номеру та автобусом поїхати в Мдіну, та проїхавши на автобусі декілька кілометрів, ми потрапили у великий затор... Виявляється, що більшість доріг через аномально сильний дощ підтоплені, а дороги перекриті...   

  Оцінивши ситуацію, ми вийшли з автобусу, та повернулись до свого містечка St. Paul`s Bay... Погода в бухті покращилась та виглянуло сонце... Все ж краще було погуляти по місту, ніж сидіти замкнутими в автобусі у дорожньому заторі...


  Види на готельні комплекси бухти в якій ми провели три ночівлі...
  Повернувшись в свій номер, від непогоди вже не було ані сліду... Та вибратись того дня кудись за межі нашого міста було вкрай складно через  затоплені дороги... Зате з балкону нашого номеру відкривався гарний вид на пальми... 
 Наступного дня ми прямували на острів Гоцо, де якому планували пробути два-три дні... 

Коментарі

  1. Приветствую. Наткнулся на блог случайно, ища маршрут ЗТШ и СКТШ. Ваши путешествия, походы и забеги впечатляют. Шикарные фото. Есть ли в планах прохождение более длинных горных маршрутов типа популярных американских AT, PCT, CDT, или более простой и близкой к нам "Арки Карпат"?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за коментар! Наразі довгі маршрути я не планую... Зараз я більше орієнтований не на відстані, а на максимально мальовничі та більш технічно складні ділянки , звісно коли подорожую без дружини... Як на мене, на наддовгих маршрутах (понад 1000 км) багато "унилих" ділянок, та вони більше підходять для тотального перезавантаження мозку, що мені наразі не потрібно... Рекомендую звернути увагу на Піренейку (800 км) - це напевно найкращий з довгих маршрутів з крутими пейзажами... Особливо якщо йти HRP маркуванням... Там безліч озер, біля яких можна усамітнитись-заночувати, зовсім не так як в багатолюдних Альпах чи Татрах.

      Видалити

Дописати коментар

Популярні дописи...