Перу. Аусангейт трек

  Найгарнішою локацію подорожі був похід маршрутом Аусангейт треку... Фантастичні краєвиди андських гір в компанії лам та альпак зробили цю мандрівку казковою... Маршрут проходив навколо високогірного масиву с найвищою вершиною Ausangate (6,384 м), а також включав у себе радіальний похід  до Веселкової гори та Червоної долини... 

  Мапа маршруту...

  О третій годині після обіду ми сіли на автобус з Куско до поселення Тінкі, який відправляється  кожні 30 хвилин від зупинки Ocongate... Діставшись ввечері до поселення Тінкі ми залишились на ночівлю в місцевому хостелі, а з самого ранку взяли таксі до початку маршруту... 

  Даний гірський район є головним місцем де розводять альпак, тому ми одразу опинились серед цих милих створінь...

   Не встигли ми пройти перші п'ять кілометрів, як до нас підійшов місцевий роботяга з проханням придбати квитки за вхід до природного парку (20 солів або 5 евро на двох)...

  Погода була чудовою і нам одразу ж відкрились засніжені піки...

  Гори в цьому регіоні дуже різноманітні, з одного боку засніжені скелі, а з іншого вже гори вулканічної структури, які нагадували Ісландію...  

 

  

  Обійшовши  високогірний хребет ми дістались мальовничого озера...

   

   Тут було дуже гарне місце для ночівлі, але ми ще мали багато часу та хотіли пройти трохи далі... 

  Піднявшись на перевал Apacheta (4900 м) нам вже відкрились інші пейзажі... 

  Біля мальовничих озер де випасались альпаки ми вирішили встати на ночівлю...

   Тут було дуже гарне місце з укриттям пастухів... Всередині ми вирішили розкласти намет...   

  Через деякий час до нас підійшла жіночка-пастух з сусідньої комуни та попросила заплатити за ночівлю на її території, просила 30 солів, але ми заплатили 20  за двох (5 евро)...

  Наступного дня ми зробили радіальний похід (туди-назад) до Веселкової гори та Червоної долини, та заночувавши в тому самому місці й другу ночівлю, повернулись на коло маршруту Аусангейт треку... 

   Третій день розпочався з дуже гарного траверсу... 

  І знову ж, з одного боку засніжені піки, а з іншого скелі та кольорові гори...

  Перевал Abra Paloman (5200 м), найвищий перевал нашого маршруту...

  Звідси відкривається вид на вершину Mariposa (5808 м) з льодовиковим озером у підніжжя... 

 А прямо над перевалом надвисає найвища гора масиву - Ausangate (6384 м)...

  Далі ми продовжили спуск в долину...

  Скинувши понад 500 метрів висоти, ми знову опинились на території альпак...

  Та маршрут вигинався в бік вже до інших засніжених вершин... 

   І тут ми ввійшли до найгарнішої долини маршруту, де альпак та лам було надзвичайно багато, а за ними височіли засніжені піки Андських гір...  

  Альпака це вид південноамериканських верблюдових ссавців, яких розводять переважно для шерсті... 

  

 Тут також було багато лам, які так само як альпаки відносяться  до родини південноамериканських верблюдів, але на відміну від альпак їх використовують більше як в’ючну тварину, так як вони мають міцний хребет та є значно більшими за розмірами... Також, лам часто використовують як наглядачів-пастухів для альпак...  

  І в цьому фантастичному місці ми розклали намет для ночівлі...

  Вранці ми знову зустрілись з альпаками та ламами...

  

  Ми направлялись до останнього перевалу...

  Перевал Campa (5085 м)...

  На спуску з перевалу ми побачили вікунь... Вікуньї належать до родини верблюдових так само як альпаки з ламами, але вони живуть відокремлено  від людей ...  

 Засніжені вершини  Андів...

  Ми залишали позаду високі гори та входили в долину семи лагун...

  Я не втримався від того, щоб не скупатись в одній з лагун на висоті понад 4500 метрів... 

  

 Та найгарнішою була лагуна Anqas Qocha...

  Озеро розташоване у підніжжя найвищої гори регіону - Ausangate (6384)...

  А завершили ми свій маршрут в поселенні Pacchanta у термальних джерел, які були дуже доречні... Ми провели тут понад дві години, гарно відпочивши після чотирьох днів походу... 

  Після водних процедур  ми замовили таксі в поселення Тінкі (30 солів, 7,5 евро ), де й залишились на ночівлю... Наступного дня у нас планувався переїзд в містечко Пуно, до озера Тітікака...