Індія.Мадурай

 В Мадурай ми приїхали пізно ввечері автобусом з Тіручираппаллі та весь наступний день відвели на відвідини фантастичного храмового комплексу присвяченого богині Мінакші, однієї з дружин Шиви...

 Мапа подорожі Індією...

 Храм Мінакші знаходиться в самому центрі міста, і тут проходять численні свята і ритуали для його жителів та паломників зі всієї Індії. Територія комплексу  має 258 метрів в ширину і 223 метра в довжину  та увінчана чотирнадцятьма ґопурамами — вежами заввишки до 50 метрів. П'ять веж розташовані всередині храму, інші зовні...

фото з Вікіпедії

  Входити до храму можна через ґопурами з чотирьох сторін...Всі вони повністю вкриті безліччю відносно невеликих розмальованих скульптур. Це багаторукі Шиви, багатоликі богині, жреці і музиканти, міфічні тварини, чоловіки і жінки. Багато тисяч фігур, де жодна не схожа на іншу...

  

 Всередину комплексу проносити майже нічого не можна... Ніяких рюкзаків, мобільних телефонів, фотокамер та навіть смарт годинників... Все треба здавати в камери схову, окрім хіба що документів та грошей, але ми заздалегідь усі речі залишили в готелі... Також взуття треба залишати та заходити до комплексу босоніж...  Потім, вистоявши чергу треба було пройти через огляд охорони та металошукач, далі записати в журналі всі свої дані включно із паспортними, і тільки після всіх цих процедур ми ввійшли до храмового комплексу...

  Одним з найгарніших місць храму був "Ставок золотого лотусу" призначений для обряду  омовіння... Насолоджуючись атмосферою ми трохи посиділи на сходах, що спускаються до води ставка, а потім скуштували місцевої їжі, яка була завернутою в бананове листя та продавалась неподалік...

фото з Вікіпедії

  Ще одним чаруючим місцем була зала з тисячу колонами, кожну з яких прикрашала релігійна скульптура...

фото з Вікіпедії

 Богиня Мінакші є головним божеством храму, на відміну від більшості храмів Шиви в Південній Індії, де Шива загалом є головним божеством. Згідно з тамільським текстом, король Малайадваджа Пандья та його дружина Канчанамалай здійснили яджну (обряд жертвопринесення), шукаючи сина для спадкоємства. Натомість у вогні народилася донька, якій було вже 3 роки і вона мала три груди. Шива втрутився і сказав, що батьки повинні ставитися до неї як до сина, а коли вона зустріне свого чоловіка, то втратить третю грудь. Вони послухалися поради. Дівчина виросла, король коронував її як наступницю, і коли вона зустріла Шиву, його слова збулися, вона прийняла свою справжню форму Мінакші... Шлюб Мінакші та Шиви був грандіозною подією, на якій зібралися всі боги, богині та живі істоти. Вважається, що Вішну є братом Мінакші, віддавши її Шиві на весіллі, що зображено також на одній зі скульптурних композицій в храмі... Вішну (ліворуч) віддає руку своєї сестри та нареченої Мінакші в руку нареченого Шиви... Храм щороку вшановує цю легенду святковою ходою...

фото з Вікіпедії

 Після відвідин  храмового комплексу ми пішли шукати руфтопи з яких би відкривався вид на ґопурами... Один з найкращих видів був зі стріхи готелю "Temple View"...

  Також, гарний панорамний вид на вежі-ґопурами відкрився зі стріхи одного з магазинів  ремісницьких товарів, куди нас просто самі  власники магазину запрошували та запевняли, що з їхнього руфтопа найгарніший вид... Вони не брехали, види дійсно одні з найгарніших, а також з нас не просили гроші за відвідини стріхи магазину...   

  Ми обійшли навколо храмовий комплекс, роздивляючись ґопурами та поринаючи у місцеву атмосферу...  

  Потім ми попрямували до готелю, подорозі купивши почищених та нарізаних ананасів...

  Ввечері ми ще раз відвідали храм Мінакші та прогулялись вечірнім Мадураєм...

  Опівночі на нас чекав нічний переїзд на потязі до Варкали, містечка зі штату Керала, в якому розташований один з найвідоміших пляжів півдня Індії...