1000 км за 19 днів по Camino del Norte . Частина 1
Головною метою проекту "Шляхи Єднання" було показати нашому суспільству, що немає бар'єрів між людьми. Бар'єри синтетично створені розподілом на країни, релігії, нації. Коли людина виходить за межі оболонки цих умовностей, тоді виникає розуміння, що ми являємось єдиним цілим... Біговий формат проходження шляху привертав до нас увагу. Ми дуже багато спілкувалися з мультинаціональними іноземцями - пілігримами, розповідали їм про свої ідеї та, мотивуючи інших, самі заряджались енергією єднання...
Також метою було поєднати біг, комунікацію, споглядання природи... Поєднати дух двох абсолютно різних маршрутів - нашого карпатського на 560 км, наповненого енергією тиші, та паломницького шляху Святого Якова на 1000 км, основою сили якого є мультинаціональна комунікація... Поєднати різні культури, різні нації, різні світи... Сформувати новий образ українців - здорових, духовно та культурно багатих...
Протягом 19 днів, ми в середньому щодня долали 55 кілометрів ...Формат проходження шляху включав в себе багато цікавих особливостей... Важливим моментом успішної реалізації проекту було розподіл сил між бігом, комунікацією, веденням щоденних репортажів та закупкою і приготуванням їжі... Треба було розраховувати темп та час, тримаючи певний баланс, щоб організм встигав відновлюватись від постійних навантажень...
Важливою складовою відновлення було харчування... Оскільки ми мали обмежений бюджет, основні продукти були вибрані з огляду на вартість та максимальну корисність... В Іспанії основними нашими продуктами були - молоко, йогурти, консервовані боби (чечевиця,нут), спагеті, томатний соус, оливки, арахіс, печиво... Ціна на які була в середньому нижчою ніж в Україні. Фрукти їли у великій кількості щодня та купували тільки банани і декілька разів апельсини... Дерева з черешнями, мандаринами, апельсинами, мушмули та лимонами, супроводжували нас протягом всього шляху... Білки нам потрібні були для відновлення, вуглеводи для енергії, а вітаміни для загартованості, тому молочка, паста, печиво та фрукти були основними інгредієнтами нашого бюджетного раціону...
Важливою складовою відновлення було харчування... Оскільки ми мали обмежений бюджет, основні продукти були вибрані з огляду на вартість та максимальну корисність... В Іспанії основними нашими продуктами були - молоко, йогурти, консервовані боби (чечевиця,нут), спагеті, томатний соус, оливки, арахіс, печиво... Ціна на які була в середньому нижчою ніж в Україні. Фрукти їли у великій кількості щодня та купували тільки банани і декілька разів апельсини... Дерева з черешнями, мандаринами, апельсинами, мушмули та лимонами, супроводжували нас протягом всього шляху... Білки нам потрібні були для відновлення, вуглеводи для енергії, а вітаміни для загартованості, тому молочка, паста, печиво та фрукти були основними інгредієнтами нашого бюджетного раціону...
Оскільки ми планували більшу частину маршруту пробігти, нам потрібно було максимально зменшити вагу та об'єм наплічників... Середня вага кожного складала близько 5 кг, разом з їжею та водою... В нас був мінімальний набір одягу, аптечка, підстилки та ультра малі - спальники, пічка, казанок, кружки, вилко-ложки... Їжу розраховували так, щоб з собою під час пробіжки мати лише перекуси у вигляді печива, арахісу, шоколаду та частини страви приготовленої на сніданок... Середня вага перекусу була - по 700 грам на кожного... Продукти на обід, вечерю та сніданок ми підкуповували в супермаркетах і рівно в тій кількості, яка б вистачала на один прийом, щоб не тягнути зайвого... Тільки двічі ми трохи не розрахували з харчами та бігли на голодний шлунок...
Формат ночівель також був неоднозначний... Ночівлі в альбергах (притулках для паломників), ночівлі по Каучсерфінгу, ночівлі за містом під мостом, на цвинтарі поруч з церквою, в селі на сіні під стріхою, на балконі закинутого дому, на ганку заміського будинку, на березі океану (декілька разів), в будинку спільноти World Family (за надання житла та їжі треба було допомогти поприбирати в барі)...
Також, хотілось у максимально компактному вигляді презентувати красу природи та духу магічного Шляху Святого Якова, протяжністю 1000 кілометрів...
Посилання на трек - http://www.gpsies.com/map.do?fileId=ixbupgzuotrhjxvbІнтерактивна мапа маршруту :
Нариси зі щоденних репортажів які велись в соціальній мережі :
Camino del Norte. Day 1
От і розпочався наш забіг. Ми подолали перші 50 км... В іспанському містечку Ірун, що знаходиться на самому кордоні з Францією, ми оформили паспорта паломників ...
Перейшли міст, який сполучає дві держави, та стартанули з французького містечка Андай ... Перший день був насичений зустрічами з цікавими людьми на нашому шляху... Розмовляли із чоловіком з Уельсу, який являється друїдом та збирався подолати Camino річками на своєму каное... Зустріли француза, який вже повертався з пішої подорожі, що тривала в нього більше року... Він пройшов з Франції до Сантьяго де Компостела, перелетів до латинської Америки де провів майже рік пішої подорожі , після чого повернувся до Сантьяго де Компостела, та йшов назад в Париж :
Також запам'яталась жінка з США, яка йшла по дорозі та співала пісню, яку буквально щойно вигадала. Вона розповіла нам про групу молодих людей на Camino, які вирішили поєднати всі три головні паломницькі міста християнства... Йдучи з Сантьяго де Компостела до Риму, а потім в Єрусалим, причому кожен з них має при собі музичний інструмент, на яких вони разом виконують різні композиції. Гарні люди та гарні пейзажі наче переплітались між собою...
Містечко Сан Себастьян :
Заночували використавши Couchsurfing в місті Зараутц, у дуже крутого хлопця Ібана, який розповів нам про специфіку країни Басків та з яким ми відчули темперамент цієї народності...
Розпочали день під супровід нашого гостинного друга баска, який на велосипеді приєднався на декілька кілометрів до нашої пробіжки...
Вже другий день зустрічаємо двох португальців, які рухаються в нашому ж темпі, але на велосипедах, які жартома один одного називають Астерікс і Обелікс за схожі пропорції...
Продовжили рухатись вздовж Біскайської затоки та насолоджуватись краєвидами ...
Вперше заночували в альберзі - притулку для паломників. Прийшовши в притулок під вечір, вже була готова вечеря... Даний альберг відноситься до альбергів за пожертвування... Проживання та спільна вечеря надається за грошову пожертву, скринька для яких знаходиться в спальному приміщенні...
Camino del Norte. Day 3
Після ночівлі у дуже колоритному альберзі біля монастиря ми вирушили в путь. На шляху поміж десятків пілігримів ми зустріли хлопця з США, якого звати Метью. Він йде по Camino del Norte та готує інформацію для написання путівника... Ми розговорились з ним та поділились ідеєю свого проекту. До речі, Метью нам розповів, що саме Camino del Norte вважається самим важким та водночас самим мальовничим маршрутом серед всіх Camino, за рахунок єднання гірських та узбережних пейзажів. В своєму описі він також згадав нас :
 |
| These two Ukrainians, Viktor and Dima, are trail running the Camino del Norte from Irún to Santiago. Traveling around 50km each day, they're moving a bit faster than we are! If you want to learn more about their journey, follow them at Ushl'opky. |
Чим далі ми відбігали від узбережжя, тим кардинальніше змінювались краєвиди... Ми більше почали звертати увагу на архітектуру будівель...
Цього дня нас супроводжувала спека... Маршрут відійшов від узбережжя і м'яка прохолода змінилася палючим сонцем... В обід ми навіть зробили привал на сієсту :
Маркування вздовж маршруту :
Позаду понад 158 км... Ми зупинились на ночівлю в місті Більбао - столиці країни Басків...
Camino del Norte. Day 4
Цього дня ми покидали країну Басків... Регіон, який являється частиною Іспанії, але так на неї не схожий... Навіть мова кардинально відрізняється... Тепер замість вже звичного для нас баського привітання "оупа" переходимо на класичне вітання іспанською "олла"... Взагалі, відношення до пілігримів на маршруті зі сторони місцевих жителів вражає... До прикладу, вибравши у місцевому магазині один великий апельсин та лимон, продавець, побачивши що ми пілігрими,навіть не взяв з нас грошей...
Містечко Португалетте :
Наші тіні люблять асфальт більше ніж ми...
Нарешті знову опинились біля узбережжя, вкотре відчувши його красу... Ось такий обідній відпочинок пілігрима:
Старий міст для завантаження суден корисними копалинами, які колись добувались в прибережних зонах...
Camino del Norte. Day 5
Сьогодні ми отримали чергову порцію крутих пейзажів... Шлях проходив вздовж морського узбережжя з одної сторони та скелястих гір з іншої...
До місця сьогоднішньої ночівлі дістались доволі рано, тому підкріпившись апельсинами, пішли відпочивати на пляж... Знайшовши зручне місце біля затоки, ми позасипали... Прокинулись від того, що морський прилив почав нас підтоплювати... Ночівлю провели скориставшись Couchsurfing. Нас тепло прийняли у себе вдома музикант Пабло та художниця Лаура...
Camino del Norte. Day 6
Цього дня ми випадково потрапили на марафон в містечку Santona... Вирішили підтримати його учасників пробігши з ними перші кілометри, після чого продовжили рух своїм шляхом ...
Сьогодні не ми вибирали місце під сієсту, а місце вибрало нас...
Цікаво, що основний маршрут проходить через декілька заток, берега яких не сполучені мостами. Можна обходити магістралями, а можна скористатись переправою... Ми зазвичай бігли додаткові 5-10 км магістраллю, щоб обігнути води затоки. Та одного разу все ж вирішили зробити як нормальні пілігрими та скористались паромом :
Залишивши позаду понад 300 км Camino, ми зупинились на нічліг в альберзі за пожертву... Нас одразу покликали до столу... Дуже класна традиція, коли всі пілігрими збираються за вечерею та діляться враженнями... В альберзі знайшлась навіть гітара, тому ми влаштували невеликий концерт...
Camino del Norte. Day 7
Сьогодні цілий день було хмарно, та з обіда почався дощ... Шлях проходив повз невеликі поселення на віддалі від берега та в основному по асфальту... Гірський рельєф змінився холмистим... Здавалось цей день вже нічим не здивує, але потім ми забігли в містечко Santillana del Mar... В ньому дійсно відчувався дух середньовіччя :
Відсутність магазинчиків в маленьких містечках, які ми пробігали, не дозволило нам поповнити запас їжі, тому деякий час нам прийшлось поголодувати... До того ж, якщо ми і знаходили маркет, він виявлявся зачиненим з 14:00 до 18:00...
На ночівлю ми зупинились в альберзі La Pena у місті Comillas, який розташований в старій в'язниці на віллі, побудованій у 1879 році :
Camino del Norte. Day 8
Цього дня ми покинули регіон Кантабрія та перейшли до Астурії...
Так ми зазвичай поповнювали свої запаси води :
Асфальт маркованого маршруту Camino нам почав набридати, тому ми вирішили намотами зайві декілька кілометрів, та пробігтись узбережжям... Діставшись одного з диких пляжей, ми так захопились його красою, що буквально по морю та скелям проходили вздовж берега.Спочатку переходили заводі знявши кросівки, а потім вже було байдуже - в кросівках дряпались і по скелях і йшли по воді...
Знову альберг за пожертву та знову ласкавий прийом та спільна вечеря... З нами за одним столом зібрались пілігрими з Франції , Італії , Німеччини, та Іспанії ... Господар вже знав про нас від своєї подруги, власника попереднього аналогічного альберга, в якому ми ночували два дні тому... Знав, що в нас не традиційний спосіб подолання Camino, та що ми полюбляємо влаштовувати концерти...Тому одразу намагався нам догодити. Ми добряче поспілкувались з іншими пілігримами, розповіли про себе та поспівали українських пісень... Чим цікаво на Camino, так це тим, що комунікація проходить настільки легко, щиро та природно, що ти не відчуваєш ні географічного ні політичного розподілу... Всі як єдине ціле...
Camino del Norte. Day 9
Пейзажі вздовж берега продовжують дивувати своєю красою. Прозора вода, скелі, білий пісок весь час закликають до себе, та ми все частіше відхиляємось від маршруту, щоб пробігти ближе до узбережжя відзняти гарні пейзажі...
Пейзажі вздовж берега продовжують дивувати своєю красою. Прозора вода, скелі, білий пісок весь час закликають до себе, та ми все частіше відхиляємось від маршруту, щоб пробігти ближе до узбережжя відзняти гарні пейзажі...
Цього дня ми перетнули екватор нашого Camino... Позаду понад пів тисячі кілометрів. Вчора, після вечері, господарка альбергу Марія настукуючи в свій барабан, наче чаклунка, налаштувала ритм сьогоднішнього дня... Вранці ми опинились в містичній імлі, яка закрила пейзажі узбережжя та сфокусувала увагу на інших деталях... Океан не було видно та ми виразно чули його гомін... Спів пташок, запах евкаліптових дерев та морський бриз додали нашій ранковій пробіжці новий відтінок...
Тут все по іншому... Навіть є місця на шляху, де стоять столи з фруктами, солодощами саме для пілігримів, та скринька для пожертвування ... Якщо в пілігрима нема грошей, він все одно не пропаде, підгодують ...
Під кінець дня, ритм заданий барабаном харизматочної жінки, допоміг нам буквально за годину знайти місце ночівлі за допомогою Couchsurfing... Так ми познайомились зі світом молодої іспанської сім'ї - Артуром, Лаури та їхнього маленького сина Матео...
Коментарі
Дописати коментар