1000 км за 19 днів по Camino del Norte . Частина 2

Camino del Norte. Day 11
 Сьогодні ми по-справжньому відчули накопичену за весь час втому... Протягом 10 днів ми рухались з випередженням плану по кілометражу, та цього разу скинули оберти, зрозумівши що продовжувати рух в напівпритомному стані не прикольно... Причому "накрило" нас одночасно...
 Нам знову відкрились пейзажі узбережжя... Та ми вперше натрапили на пляжі з чорним піском, так як неподалік знаходиться промислова зона...
  Вкотре зупинились в альберзі у якому немає фіксованої ціни, які називаються - donativo alberge (альберг за пожертвування). Даного типу притулки для паломників являються головною прикрасою Camino... В них живе дух єднання, комунікації та відкритості... Їхні господарі є носіями цього духу та всіляко допомагають паломникам відчути та зрозуміти, що таке Camino... Традиція спільної вечері, приготованої господарем, коли всі пілігрими збираються за одним столом та за трапезою знайомляться і комунікують, являється головною особливістю даного типу альбергів... Люди різних культур та націй,об'єднані спільною ідеєю Camino, зливаються в єдиний абсолют. Чому б не перенести дану практику відношення один до одного і до нашого звичайного життя?
Утримуються дані альберги волонтерами-фанатами духу Camino, які не ставлять за мету наживу, а в першу чергу насолоджуються тим що вони є постійною часткою дивовижного шляху... Сама система "Donativo" нівелює розподіл на бідних та багатих... За наданий притулок, вечерю та сніданок, кожен залишає стільки скільки може... А там де нема рамок, там по справжньому відчувається душа...
І наостанок... Як сказав наш друг - господар альберга San Martin de Laspra , Jose Antonio Gonzalez Gonzalez - "Каміно дає тобі те що потрібно та забирає те що зайве... "
Позначаємо на карті місто з якого ми приїхали... Ужгород та село Чертеж відмічено  :). За 10 місяців існування альберга, його відвідало 4 українці, та ми додали ще 2 пункти в "наш" актив ... До прикладу, німців близько 300... 
Camino del Norte. Day 12
 Першу половину дня лив сильний дощ. Буквально за десять хвилин ми вже були повністю мокрі. Погода спонукала до руху, щоб не змерзнути... На одній з стежок ми натрапили на блок з йогуртами, просто пілігримам тяжко нести свої великі наплічники та вони потрохи скидають баласт... Тим самим підгодовуючи нас... Не знають вони нашого правила: не можеш нести - з'їж... Сьогоднішні краєвиди нагадали нам рідні Карпати, тільки з додатковою опцією - видом на океан...
  На ночівлю ми зупинились під навісом біля альбергу, та як справжні паломники спали на вулиці... Вперше використали пічку та казанок, приготувавши пасту з соусом і чай...
Camino del Norte. Day 13
За нашою спиною 650 км Camino... Ми продовжуємо насолоджуватись шляхом та з кожним днем відчуваємо дію накопиченої втоми... Разом з тим організм вже адаптувався до щоденних навантажень.Більшу частину часу шлях проходить вздовж сільських доріг, повз ферми та приватні господарства. Багато асфальту, але трапляються і трейлові ділянки на яких ми відриваємось на повну ... Рельєф в основному холмистий, рівних ділянок небагато.
  Рибацьке містечко Luarka :
Фрукти вже навіть не купуємо, так як під час дня об'їдаємось апельсинами, мандаринами, та трохи нісперо і черешнями зібраними з дерев ... 
  Наш традиційний перекус :
 Розмітка просто вражає... Так не маркують ні на яких змаганнях... Кожний поворот позначений стрілочкам та знаками Camino... Маршрут буває проходить дуже несподіваними провулками, тунелями та мостами... Біг вздовж магістралі, повз магістраль , вибігаючи та вбігаючи в ліс... Природними та промисловими зонами...
  Мультинаціональна зустріч та комунікація в альберзі вже в порядку речей... Сьогодні з нами в кімнаті ночують пілігрими з Бразилії, Аргентини, Колумбії, Китаю, Італії, Франції...
Camino del Norte. Day 14
   Вчора в альберзі познайомились з хлопцями з Бразилії та Аргентини, яких дуже зацікавив наш біговий формат проходження Camino, а також спорядження, яке ми взяли з собою... Всіх дивують наші маленькі 18-ти літрові наплічники... А коли ми з них ще дістаємо мініатюрні - пічку Бонда, казанок, спальники, це призводить цілий фурор зацікавленості... Пригадується, як один паломник з Тайвані настільки зацікавився пічкою , що сфотографував її просто в усіх можливих ракурсах... Тема взуття також одна з основних... Більшість проходить Camino в похідних черевиках, постійно маючи проблеми з ногами... В свою чергу, ми після  700 км пробігу в кросівках, не маємо жодних проблем... Так само наплічники... Незважаючи, що ми бігаємо з вагою майже 5 кг, наші плечі та спина за весь час без жодних натирань та подразнень... Навіть не використовуємо вазелін...
   Цього дня ми перетнули умовний кордон регіону Астурія та вбігли в гірський район Галісії... Місцями краєвиди нагадують наші Бескиди :
   Традиційне місце для зберігання продуктів :
  Нам хотілось поєднати цілих три типи ночівлі під час проходження Camino... Тим самим урізноманітнити свою пригоду та поділитись перевагами кожного... Ночівлі в альбергах надають можливість комунікації з іншими пілігримами , ночівлі використовуючи Couchsurfing дозволяють поспілкуватись з місцевими жителями... Та самий крутий рівень ночівлі паломників - просто неба на свіжому повітрі... Дозволяє поспілкуватись з собою...Сьогодні наша друга ночівля на природі... Під спів пташок, шум вітру та перкусію невеликого дощу... Знайшли круте укриття, неподалік господарських угідь, м'яко влаштувавшись на сіні...
Camino del Norte. Day 15
 Вбігши в район Галісія, на кожному стовпчику відмічається скільки кілометрів залишається до головного місця паломництва - Сантьяго де Компостели... Ми сьогодні перебігли відмітку на стовпчику в 100 км... Зупинившись на 85-му кілометрі від Сантьяго... Зараз у нас за спиною близько 785 км. До фінішу на мисі Фіністерре,до якого ми направляємось через муніципалітет Мушія, нам залишилось близько 215 км...
  Місце для зберігання зерна :
  Дуже популярний різновид кладовищ...
 В Сантьяго де Компостела ми маємо отримати так звану Компостелу - сертифікат проходження паломницького шляху, а потім побігти далі до Атлантики... Та трошки "лірики"... Секрет того як Camino єднає людей зі всього світу, напевно криється в тому, що кожен хто виходить на шлях, лишає свою звичну оболонку за спиною рюкзака - свій дім, країну, культуру... Виходить зі своєї звичної зони комфорту... Та опиняється серед таких же людей як він... Шляхи Єднання - це позбавлення обумовленості викликаної поділом на країни, релігії та соціальний статус...
 Сьогодні ми подолали за день 73 км, до цього нашим максимумом було 65 км... Ми дуже добре виспались, найкраще за весь час... Все ж таки ідея ночівлі на сіні під стріхою  була вкрай вдалою... До того ж майже цілий день маршрут проходив тропами в затінку дерев...А ми так зголодніли по гірській місцевості та тропам, що не хотілось зупинятись...
Camino del Norte. Day 16
Останню ночівлю ми провели в невеликому поселенні Miraz під зорями на території кладовища біля церкви... Вночі температура опустилась до 8 градусів, а разом з високою вологістю, здавалось ще нижче... Спальники набрали вологи, та ми вночі трохи померзли... Також, в цьому селі не знайшлось магазинчика, тому ввечері та вранці прийшлось перебиватись невеликим запасом печива та плиткою шоколаду... До найближчого маркету, який знаходився в 25 км, вранці добігали на пустий шлунок...
 Пейзажі по маршруту, за всі сьогоднішні 64 км, майже нічим не здивували... Хіба що монастирем Собрадо :
 Класичні іспанські церкви :
 Сьогодні ми вибігли на фінішну пряму до Сантьяго де Компостела і одразу кількість пілігримів збільшилась в чотири рази... В містечку Arzua з'єднались два головні маршрути - Camino del Norte та Camino France ...
  Цікаво, що кожен день ми бачимо різних людей, в той час коли інші пілігрими завжди рухаються в околі одного й того ж оточення... Щоб зустрічати постійно нових пілігримів на шляху, треба або йти дуже повільно або так як ми - пробігти...
Camino del Norte. Day 17
 Сьогодні з самого ранку вибігли в Сантьяго де Компостелу, до якої залишалась напівмарафонська дистанція... Ми опинились просто в цілому потоці паломників, які буквально штурмом йшли до "Мекки" всіх Camino... Діставшись до головного кафедрального собору міста - собору Святого Якова , ми тим самим завершили шлях пілігримів по Camino del Norte... Та розпочали інший маршрут, який має назву Camino a Finisterre...
  Собор Святого Якова знаходився в стані тотальної реставрації, тому ми не змогли сповна насолодитись його красою...
 Натомість картини вуличних художників з зображенням храму, сповна передали його красу... Уява завжди малює картинку кращою ніж є насправді...
  В Сантьяго, зайшовши в офіс для пілігримів де видають Компостели - сертифікати про завершення паломницького шляху, ми зіткнулись з величезною чергою...
  Компостели не зробили, але сфотографували як вони виглядають :
 В наші плани не входило  стояти  половину дня у  черзі заради папірця, замість цього ми пішли прогулятися площею... Там ми познайомились з цікавим хлопцем Люком... Він займається маркуванням Camino, а також являється організатором багатомісячного паломницького походу від Сантьяго де Компостели до Єрусалиму, фішкою якого є те, що його учасники грають на музичних інструментах під час проходження ...
 Тут навіть знайшли прикольний пам'ятник ногам... Що не кажіть, а ноги такої пошани заслуговують... :
 За цей день по Camino a Finisterre ми вже пробігли перші 33 кілометри... До фінішу - мису Фіністерре, який з давніх давен, ще з часів "плоскої землі" рахувався кінцем світу,  залишилось трохи менше 100 км запланованого шляху... За 17 днів ми подолали 906 кілометрів складених з асфальту, стежок, піску, каміння та морської води...
 Camino del Norte. Day 18
  Атлантичний океан... Містечко Мушія... До фінішу залишилось 40 км...
 Camino del Norte. Day 19
  Весь день ми бігали краєм землі, відчуваючи силу прибою, та заряджаючись енергією утвореною єднанням океана з землею...
  Покидаємо Мушію...
   Панорами з Фіністери...
   Край світу...
  Ми завершили пробіжку довжиною понад 1000 кілометрів на один день скорше запланованого часу та дістались "кінця землі" - саме так перекладається назва мису Finisterre... Під час Camino, зустрічаючись та спілкуючись з пілігримами та місцевими жителями, ми інколи просили їх підписати наш український прапор, який розтягнули в кінцевій точці маршруту...
  Тут знаходиться символічний нульовий кілометр, від якого продовжується наше Camino протяжністю в життя...
  Традиційно пілігрими діставшись даного місця спалюють своє взуття та одяг в якому вони долали кілометри за кілометрами тривалого шляху... Залишають позаду старе сприйняття власного життя, та дещо осмистивши, на свіжу голову, йдуть в новому для себе напрямі. Та ми нічого спалювати не будемо, щоб не забруднювати довкілля та не шокувати оточення, так як запасного взуття в нас нема ...
  По завершенні свого бігового паломництва в містечку Фіністерра наш паспорт пілігрима набув довершеного вигляду... Всі клітинки були проштамповані... :
  Також нам видали сертифікати про завершення паломництва... :
  На "краю землі" ми провели два дні - відіспались та покупались в холодних водах Атлантичного океану ... 

 В містечку Фіністерра ми тісно познайомились та подружились з членами спільноти World Family, провівши в їх оточені два дні... Як тільки ми переступили поріг їхнього будинку, ми відчули себе як вдома... Відкритість єднає, та щасливі люди - є вільними людьми...
  World Family організувалась близько пяти років тому, та стала справжнім носієм духу Camino... В спільноту входять люди які закінчили своє Camino, та діставшись "кінця землі" вирішили тут залишитись... Перші три роки вони проживали на пляжі, та потім після змін в керівництві муніципалітета, змушені були покинути пляж в зв'язку з забороною влаштовувати кемпінг та вогнища... Після чого один з ініціаторів - Девід, винайняв будинок, на першому поверсі влаштував дуже харизматичний бар, а на двох інших поверхах живе зі своїми однодумцями - помічниками, та влаштовує на нічліг близьких по духу... Дане місце не являється альбергом чи хостелом, але тут можна заночувати та похарчуватись... Взамін ти не платиш гроші, а маєш допомогти з роботою по дому - бару ... Поприбирати, вимити посуд... Ми два рази вранці допомагали прибирати бар...
  Ось як виглядає вхід в бар :
Правила перебування :
  Вітання для Пілігримів :
  Всередині неформально, в стилі хіпі...


  З керівником закладу - Девідом та його дредастим помічником...
  Наш проект підійшов до кінця... В нашій нестандартній біговій подорожі ми намагались поєднати енергію природи, енергію комунікації між людьми та енергію бігу... Краєвиди заряджали нас духом природи... Спілкування з пілігримами різних національностей та місцевими жителями - переконувало нас в тому що ми є неділимою частинкою одного цілого - абсолюту... А біг - як форма руху, надавав нам саме те радісне відчуття свободи...
   Але наша подорож не закінчується...
  Застопивши будиночок на колесах ми попрямували в напрямку міста Луго, від якого планували пробіг по найгарнішій частині ще одного Camino - Camino Primitivo... 



Коментарі