Індія. Мумбаї

  В Мумбаї ми прилетіли з Кочі та провели тут два дні. Ми відвідали район Колаба та екскурсійним човном попливли на острів Слона, печери якого містять велику колекцію наскельного мистецтва присвяченого культу бога Шиви...

 Мапа подорожі Індією ...

  Прилетівши в аеропорт Мумбаї, ми поїхали до його найближчого передмістя - Vile Parle, розташованого всього в п'яти кілометрах  від летовища... Дана локація була зручна не тільки близьким розташуванням до аеропорту, але і станцією місцевої електрички, з якої кожні десять хвилин курсував потяг до самого центру міста...  В цьому районі  ми зняли готель на дві ночі, та трохи відпочивши пішли погуляти...

 В перший день після прильоту нам не хотілось їхати в центр... Ми зайшли поїсти у вегетаріанську бургерну, відвідали місцевий супермаркет, та побачили як живуть в нетуристичних районах міста... 

Вранці наступного дня  ми вирушили електричкою до центральної частини міста... 

  Мумбаї найбільш населене місто Індії, тут проживає  майже 13-ть мільйонів людей. Також, місто вважається фінансовою столицею країни... 

  Приїхавши в центральний район під назвою Колаба, ми пішли до одної з головних архітектурних пам'яток міста - залізничного вокзалу Чгатрапаті-Шиваджі, який раніше мав назву термінал Вікторія, яка зрештою, в народі, такою ж і залишилася...

  Всередині не менш гарно ніж ззовні...

  Потім ми попрямували до "Воріт Індії", розташованих на березі моря поруч з причалом човнів, напевно найголовнішої пам'ятки міста... 

  Звідси ми вирушили екскурсійним човном на "Острів Слона", який був відомий у давнину як Гарапурі або "місце печер", а свою нову назву "Острів Слона" йому дали португальські дослідники XVI століття після того, як побачили монолітну базальтову скульптуру слона, знайдену біля входу... Вони вирішили забрати його додому, але зрештою впустили в море, оскільки їхні ланцюги були недостатньо міцними... Зараз ця скульптура розташована в одному з музеїв Мумбаї...

  З човна відкривались гарні види на ще одну з головних будівель Мумбаї - готель Тадж Махал...

  На човні зібралося багато людей, а до острову треба було плисти близько години... 

 Навколо катера зібралось багато чайок, яких люди почали підгодовувати  підкидуючи хлібні крихти...   

 Таким чином ми змогли помилуватися красою птахів зблизу... 

   Діставшись острову, ми попрямували до його печер, в яких розташовані місця поклоніння та жертвоприношення богові Шиві...  

  Вистоявши чергу, ми відвідали головний з жертовників... Всередині невеликого приміщення розташовувався прикрашений квітами священний лінгам, паломники обходили його навколо промовляючи молитви та робили пожертву... 

  Та найзахоплюючим була наскельна різьба всередині самих печер за межами жертовних місць...

  Головна скульптура тут присвячена Тримурті, що являє собою концепцію тріади, яка об'єднує трьох головних богів індуїстського пантеону в єдине ціле - Брахму Творця, Вішну Охоронця і Шиву Руйнівника... Тримурті часто зображується як божество з трьома обличчями... 

  Висота Тримурті понад 5,5 метрів...

  Інші скульптури не менш вражаючі...

 Досліджувати печери острову Слона нам дуже сподобалось... Тут запускають до усіх святилищ індуїстів та входи до печер є дуже колоритними... 

  Поруч з печерами було багато мавп, які полювали за їжею численної кількості відвідувачів...

  Пообідати ми зайшли до одного з кафе, де замовили вже звичне тхалі...

 Повертаючись назад з острову було видно багато туристичних човнів, що прямували в обох напрямках... 

  

  Висадившись на берег, біля воріт Індії, ми продовжили прогулянку Колабою...

  Вид на найвідоміший готель міста - Тадж Махал...

 Центральна вулиця Колаби нас нічим особливим не вразила... Фасад славнозвісного кафе Леопольд  ремонтувався, а щоб зайняти столик в кафе стояла довга черга... Тож ми пройшли повз одне з головних місць, яке яскраво описане в романі Шантарам... Натомість ми зайшли в один з місцевих провулків, та замість фруктового шейку, який планували скуштувати в Леопольді, випили смачний ласі на місцевому базарчику...     

  Потім, з району Колаби ми попрямували вуличками району Форт до терміналу Вікторія... 

На своєму шляху ми побачили раритетний Rolls-Royce...   

  Та славнозвісний мотоцикл Enfield, що збирався в Iндії 

 Діставшись залізничного вокзалу Вікторія ми ще раз помилувались архітектурою вікторіанської епохи, але вже в променях сонця...

 Завершивши з оглядом міста ми попрямували до приміської електрички розташованої на станції Churchgate, звідти ми доїхали до станції Vile Parle, що була зовсім поруч з нашим готелем... Зранку наступного дня ми відлітали назад додому...