Індія. Джодхпур

  Джодхпур був першим містом в нашій подорожі Індією. Тут ми провели три дні, акліматизувавшись після тривалого перельоту до іншого клімату та часового поясу. Джодхпур відомий в Індії як синє місто, так як багато будівель пофарбовано в синій колір...    
Мапа подорожі...
  Понад 31-ну годину тривало наше добирання до першого місця ночівлі в Індії - Джодхпура... З самого ранку в суботу, автобусом ми дістались Вільнюського аеропорту з Каунаса, потім з Вільнюса о 9:00 вилетіли до Варшави, далі 7 годин чекали на виліт в Мумбаї, потім 7,5 годин летіли до Індії... Прилетівши в аеропорт Мумбаї на нас чекала велика черга повз паспортний контроль з перевіркою віз... До наступного перельоту в Джодхпур ми мали великий запас часу - понад 6,5 годин, тож спокійно пройшовши паспортний контроль ми пішли обміняти трохи грошей та зарегіструвавшись на рейс попрямували до місцевого терміналу з якого й здійснювався наступний виліт, термінал знаходився поряд з міжнародним, що було дуже зручно.    Оскільки в Індії в ручній поклажі провозити дрон забороняється, про що ми не знали, довелося здавати рюкзак з дроном в багаж, що трохи зіпсувало настрій... В Джодхпур ми дістались о першій годині дня за Індійським часом (що на  +3,5 години відрізняється від нашого)... 
  Діставшись гестхаусу та поселившись на три ночівлі, ми одразу лягли спати, так як втома після переїзду та зміна часового поясу давалася в знаки... Гестхаус розташовувався майже в самому центрі міста, неподалік з головною площею. Ввечері ми пішли прогулятись колоритними вуличками міста, нарешті по справжньому відчувши що ми в Індії... 








   На площі ми скуштували місцевої вуличної їжі... 

  Головна площа містечка вдень...
  Найцікавішою особливістю Джодхпура є сині та всіляко розмальовані будівлі, що в поєднанні з тук-туками та індійським колоритом створює незабутню атмосферу... 





  Блукавши вуличками синього міста та фотографувавши, господар  одного з них запросив до себе додому, повністю викрашеного в синій колір...


  Тут він нас пригостив масала чаєм та по-фотографував... 




  З тераси його будинку гарно видніється форт... 

   Під час фотосесії синім будинком ми зрозуміли, що  господар скорше за все попросить грошей, тож після відвідин ми дали йому 200 рупій за його старання, та далі продовжили прогулянку містом...  


  






  В обідній час ми відвідали руфтоп кафе та випили масала чай...

 Фортеця Мехрангарх розташована на скелі яка надвисає над усім містом, тут жили та правили махараджі даного регіону Марвар. Фортецю почали будувати з 1459 рока, та найвражаюча її частина датується 17-м століттям...









  Вражає фантастична різьба по каменю... 




  В приміщеннях колишніх палаців розташовані невеликі музеї, в одному з яких розташовані  різноманітні ноші, на яких носили правителів...
  В іншому яслі маленьких махараджів - майбутніх  князів...
  У фортеці задіяна достатня кількість наглядачів та прибиральниць, які невмотивовано миють підлогу... Та зрештою мати роботу в Індії це велика перевага для більшості...

  Одна з кімнат для нарад...
  Масштабність фортеці можна побачити тільки з віддалі...  

  В садах на її території ми зустріли багато бурундуків...
  Саме з форту найкраще видно чому Джодхпур називають синім містом...


 Неподалік від фортеці розташований The Jaswant Thada - монументальна будівля побудована в знак пам'яті одного з махараджів королівської сім'ї Раджпут Марвара, що тепер служить місцем кремації для королівської династії... 
  Видно, що правителі індійських регіонів любили вкладатися в будівлі померлим рідним... 




  Трошки на віддалі від центральної частини міста розташований храм Махамандір, який був побудований в 1812 році та має дуже гарний вигляд... 
 Храм підтримується 84-ма колонами...
  Та напевно найцікавіше було те, що навколо храму розташовані класи в яких вчяться діти...
Тут ми трохи поспілкувались з  вчителями, а вони показали свої класи...
  Ще одною гарною та колоритною особливістю Джодхпура є східчаста криниця... Раніше вона слугувала місцем для набору води в цьому посушливому регіоні. Криниця наповнюється за рахунок ґрунтових вод та  опадів, які зазвичай бувають тільки в сезон дощів... 

  Тут місцеві полюбляють проводити фотосесії...  
  А ми провели свою...

  Ну а моторікши або ж тук-туки, були головним нашим транспортом в місті, особливо якщо треба було діставатись його околиць... 

Коментарі

Популярні дописи...