Ісландія. Вулкан Фаґрадальсф'ядль

  Виверження вулкану розпочалось  ще в березні 2021 року, а наша подорож припала на середину серпня, тобто на 5-й місяць після виверження... Вулкан став для нас першою ціллю, до якої ми попрямували після прибуття в Ісландію... Прилетівши в аеропорт Кефлавіка пізно ввечері ми автостопом дістались кемпінга розташованого в містечку Гріндавік, який знаходиться зовсім неподалік вулкану... Одразу слід зазначити що автостоп в Ісландії дуже крутий... Зупинити машину нам зайняло якихось 10 хвилин, до того ж нам зупинився литовець який живе-працює вже 4 роки в Ісландії, та який зустрічав своїх подруг з аеропорту... Дізнавшись, до того ж, що ми з Литви, він підвіз нас аж до самого кемпінгу...
 Переночувавши в кемпінгу, наступного ранку ми "застопили" машину з двома англійцями, з якими дістались до початку стежки  що вела до вулкану...    
  Вийшовши до так званого "лавового поля", яке утворилось за п'ять місяців в наслідок виверження, ми побачили дві стежки, одна з яких вела на хребет до основного місця масового споглядання за природним чудом, а інша йшла в інший бік вздовж лавового поля, та сполучалась з закритим вже декілька місяців маршрутом  A, з якого можна побачити вулкан з іншого боку та трохи ближче...  
  Оскільки в нас було багато часу на дослідження території, то спершу ми пішли в бік закритого маршруту А... Звісно ж що все потаємне завжди найцікавіше... Проходячи повз лавове поле сильно відчувався  запах діоксиду сірки, який разом з парою підіймався у повітря...  
   Застигла лава, паруюча земля, вже створювало враження чогось незвичайного...  




  Підійнявшись на гору та побачивши вулкан у стані виверження, на фоні якихось марсіанських пейзажів, ми на хвильку застигли в спогляданні... Тут вже запах діоксиду сірки був дуже сильним, та це трохи викликало занепокоєння, оскільки не хотілось отруїтись першого ж дня... Але той фактор що ми були одні навпроти виверження вулкану, був значно сильнішим за ефект тревоги через отруєння... Лава, гаруючи в утвореній воронці, видавала шум схожий на морський прибій, притягуючи до себе наші погляди... Видимість того дня не була ідеальною, тому треба було трохи набратись терпіння, щоб перечекати димку та побачити вулкан у всій красі... А для цього ми мали все необхідне - теплі речі та гарячий чай у термосі...   



   Провівши близько години на самоті з вулканом, ми пішли з маршруту А до низу, перейшовши за лавовим полем на класичний маршрут... 




   Лавове поле простягається зовсім неподалік від океану...
 На підйомі по класичному маршруту ми вже були не самі...
  З цього боку вулкан був трохи на віддалі, та все одно вражав...   

  Після обіду активність вулкану посилилась... 








   Обійшовши вулкан ми підібрались ближче до стікаючого лавового потоку... 



   Близько п'ятої вечора ми завершили маршрути навколо вулкана, та діставшись основної дороги почали "стопити" машину... 
  І знову ж через 15 хвилин нам зупинився хлопець - ізраїльтянин, який проживає в Каліфорнії та подорожує наодинці по Ісландії... Запитавши куди ми слідуємо він довіз нас прямо до нашого планового місця, хоча йому це місце було навіть не по дорозі і він намотав лишні 15 кілометрів з'їхавши з основного шляху... А ми дістались термальних джерел Krýsuvík, вперше опинившись в зоні гаруючих калюж та грязів...







   Територія термальних джерел не є великою, але від основної частини проходить коловий маршрут через гірський хребет... Ми ж тільки підійнялись на вершину хребта по-споглядати краєвиди ісландської природи...  
   Поодинока ферма, озеро, карликові гори, океан, все в одному фокусі... 
 Спустившись з хребта ми автостопом дістались Рейк'явіка, нас підвезла молода пара подорожуючих з Німеччини... Вони нас довезли до лютеранської церкви Гатльґрімскірк'я, яка являється найвищою будівлею острову та візитівкою столиці...
 Оглядини міста в нас були заплановані на наступний день, тому ми одразу попрямували в кемпінг... Вражень за день вже було більше ніж достатньо, та треба було надати своєму сприйняттю час на усвідомлення... 

Коментарі

Популярні дописи...