Непал. Кільце навколо Аннапурни. Частина 1

  З поселення Ghandruk ми розпочали маршрут кільцем Аннапурни, протяжністю 275 км... Наш темп зріс вдвічи, в середньому ми долали 40 кілометрів за день... Нам цікаво було перевірити, як ми зможемо на висотах проходити-пробігати великі відстані, чітко усвідомлюючи наслідки висотної хвороби... По суті, пройдений акліматизаційний трек до базового табору Аннапурни дав нам акліматизацію тільки до висоти 4200 метрів, а попереду нас чекав перевал висотою 5416 метрів, який ми планували пройти без належної акліматизації... Час на пристосування до дефіциту кисню не входив в плани нашого швидкісного проходження...
Інтерактивна мапа маршруту (мапа відстані та висот на сайті gpsies) :
 
  Стежка від поселення Ghandruk проходила лісовою частиною, а на одній з ділянок ми наче опинились в королівстві турів...    
   Також, в цей період розпочалось цвітіння непальської національної рослини - рододендрон...

   Поселення Ghorepani... Дитина грається з маленьким ягням...
   Зійшовши трохи з маршруту ми дістались оглядового місця Poonhill...


   Місцевий шпиталь...

   Непальске селище...






   Непальські поля...
  Автобус якому байдуже бездоріжжя...
  Та радісні пасажири...
   Бджолині вулики зроблені з поліна та розташовані на зовнішній стіні другого поверху будинку...  

  Після 40 кілометрів шляху ми зупинились на ночівлю в поселені Gharap... На території лоджії знаходився сад з мандариновими деревами, які забезпечили нас фруктами на вечір і на ранок... 
  Ранкова молитва біля пагоди...   
   Виготовлення корзини з бамбуку...

  Військові також йшли в похід... З їхніх слів, їх наплічники важили близько 30 кг...
  Тропа продовжувала йти траверсом гір...

  Цього дня ми цілком випадково стали учасниками свята кольорів - Holi... Минаючи одне з поселень, місцеві  діти розфарбували наші лиця в різні кольори...

   Шлях долиною...

   Школа в серці Гімалаїв... Тут навчаються місцеві дітки...
   Отак виглядають шкільні класи у підніжжя гір...
   Діставшись міста Марфа ми вирішили зупинитись в ньому на ночівлю... Тут ми відвідали буддійський храм та прогулялись вузенькими автентичними вуличками...
   Вперше звернули увагу як зберігають заготовлені дрова на стріхах будинків...
   Також, можна було побачити маленькі дворики в яких тримають худобу...
   Вузенькі вулички міста...


   Відвідали змагання непальських лучників...
   А ввечері насолодились нашою улюбленою стравою - смажені спагеті з овочами та яйцем...
   Ранок третього дня... Виходимо з містечка Марфа... На шляху непалець робить зарядку... 
   Звернувши трохи з маршрути ми піднялись на гору щоб поглянути на долину з висоти...
   Ступа на вершині гори...


  Дорога йшла протилежною стороною містечка Джомсон - адміністративного центру району Мустанг... 
  Автостанція в Джомсоні...
   Пустельні пейзажі, засніжені вершини та кам'янисті ущелини...
   До містечка Кагбені ми йшли альтернативним маршрутом, звернувши в бік поселення Лупра... 

 




   В Кагбені ми не спускались, обійшовши його гірським траверсом...
   Нашим здивуванням було вийти на асфальтовану дорогу, що вела від поселення Кагбені... 
   Звалище бочок... Діма припустив, що це бочки від фарби якою пофарбували статую Будди, яку ми побачили попереду... :)    
   Так непальці виготовляють наші улюблені речі з шерсті яка...
   Дорогою в Муктінатх...

   Буддійський монастир в поселенні Джхаркот... Зайшовши в середину ми хотіли пограти буддистам мантри,але вони були на підпитку і бажання до них підходити в нас відпало...  
  Зображення буддійського кільця циклічності існування...
   Сонячні промені використовуються для приготування чаю,їжі... 
  І от ми ввійшли в священну долину Муктінатх...




 Тут знаходиться храмовий комплекс з однойменним храмом Муктінатх - символом симбіозу індуїзма та буддизма...
   Неподалік знаходяться 108 джерел, омившись в яких,кажуть, можна досягнути стану Будди...
   Будда...
   Дане місце являється місцем паломництва індійських садху... Ми пограли їм мантри, вони нас пригостили своїми цукровими кристаликами та розповіли що прийшли з індійського містечка Пушкар... Так зустрілись побратими-пілігрими...
  Буддійський храм...
   Піднімаючись вище, до місця третьої ночівлі, ми зустріли садху, які йшли зі сторони перевалу... Ми пограли їм мантри та трохи поспілкувались... 


   Третю ночівлю ми провели на висоті 4150 метрів під перевалом Торонг-Ла...
 
 Продовження... Вранці четвертого дня ми розпочали сходження на висоту 5416...   

Коментарі