Непал. Три перевали. Частина 2

 В другій частині  хочеться більше відмітити бюджетний формат реалізації всіх треків... За рахунок того, що ми самостійно забезпечували себе сніданками, обідами та перекусами, а подекуди і вечерями, наш денний бюджет на двох не перевищував 10 доларів... При цьому, завдяки продуманому пакуванню та вибору їжі, а також функціональному та компактному одягу, ми йшли з невеликими 28-ми літровими наплічниками... В яких ще були газові балони, казанок з пальником та гавайська гітара...   
  Наш розпорядок дня та похідне меню...
1) 4:45 - Підйом, поки готується чай на пальнику їмо по порції каші звареної з вечора, обідню порцію пакуємо в фольгований пакетик від Їдла... П'ємо по 500 мл трав'яного чаю з печивом
( по 80 гр вівсяного або "Буратіно" ). Виходимо о 6:00.
2) 10:00 - перекус по 50 гр казінак 
3) 12:00 - Обідаємо другою порцією звареної каші
4) 16:00 - перекус по 50 гр казінак
5) Після 17:00 вибираємо лоджію для ночівлі...
5) 18:00-19:00 Вечеря в лоджії (класично це були спагетті з овочами) або в кімнаті запарювали Індійський суп від Їдло (там де в лоджіях були самі високі ціни на їжу)...
6) Після вечері п'ємо по 500 мл трав'яного чаю з 80 гр печива...
7) Приготування на пальнику каші "Пакунок пілігрима" на наступний день... "Пакунок пілігрима" вагою 470 гр включає - 320 гр каші (гречка або кукурудза або пшоно), 80 гр родзинок, 40 гр сухого молока, 30 гр цукру). Виходить повноцінні 4 порції...
 Отже, максимальна вага повноцінного денного раціону на двох складала : "Пакунок пілігрима" 470 гр + пакунок печива 320 гр + казінакі 200 гр + два індійські супи від Їдло 120 гр = 1110 гр... Тобто, максимум 555 гр їжі на день у кожного... Все дуже компактне та добре пакується в наплічник... Звісно, що темп при такому раціоні повинен бути також зваженим... В даному форматі нема можливості так харчуватись, як до прикладу на марафонах, а їжа дуже впливає на інтенсивність проходження дистанції...
 Продовження щоденних фото-нарисів... Четвертого дня ми перейшли перевал Ренджо-Ла (5390 м), зійшли на вершину Гокіо-Рі (5360 м) та дістались поселення Драгнаг... На висоті наша денна швидкість пересування зменшилась до 20-ти кілометрів... 
Інтерактивна мапа :
 
  П'ятий день ми розпочали з підйому на перевал Чо-Ла (5420 м) ...


   На спуску з перевалу ми вдягнули на кросівки кішки, в яких пройшли не більше 300 метрів, хоча можна було обійтись і без них... Кішки ми брали на випадок сильних снігопадів та обледенінь, але нас супроводжувала гарна погода...  

   Спуск в долину...





   Дорогою в поселення Горакшеп...
   Льодовик Кхумбу та вершина гори Нупце...
   До поселення Горакшеп (5164 м) ми дістались пів другої по полудню...
   Зайнявши одну з кімнат в лоджії поселення та залишивши в ній частину речей, ми розпочали підйом на вершинку Кала Патхар... 
   Види з  Кала Патхар (5645)...  Еверест, Лхотце, Нупце...

   На вершині гори працює сама високогірна веб камера в світі...
 



  Ми провели на вершині близько години, після чого спустились в поселення на ночівлю...  Хоча в нас ще залишався час для продовження шляху та ми вирішили заночувати саме в Горакшепі на висоті понад 5100 метрів... Набравши з джерела води, решту часу ми провели в кімнаті - готуючи вечерю та відпочиваючи...  В найвисокогірніших та відповідно найдорожчих лоджіях ми їжу не замовляли, готуючи вечерю самостійно... На цей випадок у нас було з собою по чотири компактних пакетики натуральних супів від "Їдла"...  
  Вранці шостого дня, дійшовши до поселення Лобуче, ми звернули на стежку що йшла через льодовик Кхумбу в напрямку перевалу Конгма - Ла...
  По іншу сторону льодовика Кхумбу...
 

   Перевал Конгма - Ла (5528 м)...



  Ама Дамблам...
   Ми планували зупинитись в поселенні Тянгбоче на ночівлю, щоб вранці наступного дня, після пуджи, пограти мантри в монастирі, про що навіть домовились з буддистами...  Але в поселенні всі лоджії були набиті туристами та останні місця здавали за умови обов'язкового замовлення вечері та сніданку... Тому, після відвідин монастиря  ми продовжили спуск... 



   На  шосту ночівлю ми зупинились в невеликому поселені Ташінга, в зовсім не туристичній лоджії... Нам здали кімнату за 2 долари та не вимагали замовляти їжу... Повечерявши в номері ми спустились до господарів пограти тибетські мантри та деякі зі своїх пісень...
  Сьомий день... 
   Спуск з поселення Намче... Перехід моста з "перешкодами"... Під час одного з таких проходів підвісними мостами нас атакував кінь завантажений по обидва боки мішками... Ми прямували на зустріч один одному, після чого він пішов на таран... Притиснувшись до бокових стінок мосту ми розминулись з конем, але він своїми мішками, причепленими до спини, болісно зачепив нашу  укулеле, проломивши невелику дірку в деці гітарки...     

  Найбільше захоплення викликали шерпи, які тягали просто неймовірні вантажі, вага яких подекуди сягала  понад 100 кг...   




  Діма спробував підняти корзинку з вантажем вагою близько 60 кілограм...
  Восьмий день... Непальські будні...



   Город на великому камені вразив чи не найбільше...
   
   Діти Непала...
 

   Мантри...
   Перевал Лумджуре (3500 м)...
  На восьму ночівлю ми зупинились в лоджії розташованій на перевалі... 
  Тут знаходилась лише одна відкрита лоджія, господаркою якої була колоритна непалка... Вона майже не розуміла англійської та ми знайшли спільну мову... Непалка нам приготувала макарони з овочами на глиняній печі, а ми пограли їй мантри... Цікаво, що після першої зіграної нами мантри вона піднесла тарілочку з сирим рисом на якій поклала 100 рупій (1 долар), та ми пояснили що граємо не за гроші...            
 Дев'ятий день...  
 Селянин з традиційним непальським ножем - кукрі...
  Проходячи поселення не можна було  не звернути увагу на агітаційні плакати, а особливо на  символіку кандидатів... Кого ж вибрати пересічному непальцю? Комуніста з серпом та молотом, або ж демократа з сонечком... Найкумедніше є те, що у обох фігурує свастика - знак який вже давно дескридитований  в "нашому" світі... Задумайтесь, наскільки в обумовленому світі ми живемо... Менше ніж за століття, символ, вік якого сягає майже 10-ти тисячі років, перетворився з символа руху, життя та сонця  в символ терору... Як же легко маніпулювати нашою свідомістю...  
   Кожному вибирати своє...
     Наш вибір  свобода від умовностей, від нав'язаних стереотипів та насаджених цінностей. Даного типу випробовування надає нам досвід у пізнанні себе та свого організму... В сучасному світі ми маємо доступ до океану інформації та багато чого знаємо на словах... Та от інформація отримана з "других рук" по справжньому нічому не вчить нас, не даруючи того самого  пізнання - усвідомлення... Усвідомлення приходить тільки з власного досвіду...    

Коментарі

  1. Захватывающей красоты места и классный формат истории, с пользой для читающего (есть карта) но без лишних подробностей. Интересно, какая вещь защищает обувь от попадания камней и пыли?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Щоб пилюка та каміння не попадали всередину кросівок ми вдягаємо гамаші для кросівок (trail gaiters)

      Видалити

Дописати коментар

Популярні дописи...